Один із символів Парижа — Тріумфальна арка у центрі Площі Шарля де Голля, що раніше називалася Площа Зірки, звідки, подібно до променів, розходяться 12 проспектів. Арка понад сто років була найвищою аркою у світі, висота будівлі складає майже 50 метрів. Монумент, збудований на честь перемог Великої армії Наполеона, відрізняється гармонійними пропорціями, простотою форм та плоских поверхонь, на тлі яких розташовані скульптури.
Проект арки створив архітектор Жан Франсуа Шальгрен, який керував будівництвом від початку, у 1806 році, до своєї смерті у 1811 році. Арка ще не добудовано, але роботи було припинено у зв'язку з низкою військових невдач, а через кілька років настала остаточна поразка Наполеона.
Відновлення будівництва тріумфальної арки за часів політичних змін неодноразово скасовувалося і завершилося лише 1836 року, під час царювання Луї-Філіппа під керівництвом архітектора Абеля Блуе. Вирішили, що арка прославить армію Республіки та Імперії. Роботи над скульптурним оздобленням монумента почалися 1833 року. Близько двадцяти скульпторів три роки працювали над гігантськими барельєфами, що зображують події революційних та наполеонівських воєн. На вершині арки перераховані переможні баталії, під склепіннями вирізані в камені сотні імен воєначальників.
Після Першої світової війни з'явилася ідея створити пам'ятник, який символізує всіх солдатів, які віддали життя за батьківщину на війні. Асоціації ветеранів Франції вирішили помістити прах героїчно загиблого невідомого солдата під склепінням тріумфальної арки. З 1923 на могилі невідомого солдата запалюється вічний вогонь на згадку про учасників великої війни. Через арку неодноразово проходили переможні армії. Монумент був учасником національних заходів, таких як повернення праху Наполеона до Парижа у 1840 році або параду звільнення в Парижі у 1944 році. У наші дні Тріумфальна арка використовується під час військових парадів та урочистих церемоній.