Рецензiя
Читаємо разом. «Казка про старого лева»
Прі ближчому ознайомленні обкладинка та перша розгортка виявилися аж таким цікавими, що ми витратили не менше 10 хвилин на їх розглядання. «Казка про Старого Лева» Мар’яни Савки - великого й зручного розміру, щоб вистачило на всіх. На матовій обкладинці теплих та глибоких осінніх барв виблискують глянцеві елементи: чашка чаю з цитринкою, з тих, що зігрівають осінніми вечорами, файка, окуляри, горщик з фіалкою на підвіконні, а за вікном – місто. В центрі обкладинки королівсько позирає на нас сам Старий Лев, в затишній маринарці глибокого фіолетового кольору, з благородними сивинами в розкішній гриві й в дивній короні, зубці якої - вежі і бастеї, ратуші та шпилі кам’яниць.
Передовсім ми досхочу намилувались сімейною галереєю славного лев’ячого роду. З її стін-сторінок нам усміхалися найрізноманітніші левові зображення царів та лицарів, королів і кардиналів, шахів, полководців, художників та просто пересічних лев’ячих сімей, з якими щодня вітаєшся в під’їзді. Завдяки прекрасній роботі ілюстратора Володимира Штанко ви не зможете не помітити, що всі вони, від усміхнених левенят до ласкавих левиць й похмурих, статечних левів хоч чимсь, але подібні поміж собою, й кожен з них нехай віддалено – але нагадує Старого Лева, з яким ми продовжуємо своє знайомство на сторінках цієї книги.
А сторінки ведуть нас вуличками міста «Що зветься по-княжому Львів», й постає перед нами очима Старого Лева, що їздить знаменитими, неквапливими й такими музичними трамваями, заходить на чай зі штруделиком до цукерень, на Галицькім ринку купує шпондерок, яйця і шинку, й ховається в одній з кам’яниць, щоби заповнити свою мансарду під самим дахом ароматами львівського сніданку. В мелодійно-поетичнй й доволі бешкетній манері поетка та класична львів’янка Мар’яна Савка оповідає про королівське минуле Старого Лева, що тепер оселився на батьківщині своїх пращурів, в дивовижному й неповторному своєю атмосферою Львові. Разом з головним героєм книги ми пережили справжнісіньку повінь в його затишній мансарді, адже у Львові так часто й густо трапляються дощі. А потім з нетерпінням чекали на вірних друзів Кро (Крокодила) – правителя Нілу, Слона африканського й звісно що – даму Жирафу, з самого таки Амстердаму. Ви можете собі уявити, що за ґвалт зчинився у Львові, коли усі іноземні гості прибули навідати Старого Лева й заходились розшукувати його містом, наштовхуючись у вузьких вуличках і провулках на переляканих туристів, темпераментних львів’ян, репортерів та навіть представників міської влади.
Читання видалося чудовим та радісним, а кожна сторінка завершувалася вибухами реготу до сліз. Втерши ті сльози ми ще довго роздивлялися львівські вулички, парки, площі, вокзал, ресторанчик, мансарду Старого Лева й навіть простору залу для чаювання з велетенським круглим столом в міській Ратуші, після чого не маємо жодних сумнівів, що ця зали там є. «Казка про Старого Лева» одержала титул «Книга року 2011» й увійшла до міжнародного каталогу 250 кращих дитячих книжок «White Ravens-2012» , а також – претендує на щорічну премію «Книга року BBC – 2012». Та найголовніше – ця книга вирішила для нас питання про те, в який же спосіб розважити малюків на зимові свята. А розважимо ми їх, познайомивши з одним із найкрасивіших міст України й розшукуючи його провулками наших нових знайомих та милуючись визначними місцями, яскраво змальованими на сторінках цієї книги. Завершу словами Старого Лева, запитавши: «Скажіть, ви ще й досі не чули про Львів?».
http://www.childbrand.ua/articles/16/489.html#bodyInner%D1%81
Відгуки Видавництво Старого Лева Казка про Старого Лева